ОБІ́ЙМИЦЯ, і, жін., розм., рідко. Те саме, що обхват 2. Дійшов [Бух Копитович] до того стовпа, стіни змірив, аж по.. дванадцять аршин у того стовпа обіймиці (Українські народні казки, 1951, 87); От виліза він на високий замок, В руках — аркан на шістдесят обіймиць (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 183).
ОБІЙМИЦЯ
Тлумачення слова