ОБІГРАВАТИ, раю, раєш, недок., ОБІГРІТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Здобувати перемогу над ким-небудь у якійсь грі; вигравати в кого-небудь. — Біда з батюшкою, — обізвався секретар суду, — усіх обіграє (Панас Мирний, III, 1954, 194); [Гайдаренко:] Ну, на бетоні ми ще з тобою поміряємось. Та й в шахи все одно колись-я тебе обіграю (Іван Микитенко, I, 1957, 200); Радість Данькова.. передалася й іншим присутнім, і навіть його супротивники, яких він щойно обіграв, не особливо лютилися на свою невдачу (Олесь Гончар, I, 1959, 47).
2. Уміло використовувати що-небудь (для сценічної гри, дії і т. ін.). Творча манера [режисера].. характеризується.. умінням скульптурно і багатозначно будувати масові сцени, влучно і цікаво обігравати деталі (Мистецтво, 4, 1957, 22); Режисер і думає: — Хай краще, ідучи, оглянеться, спіткнеться [герой фільму] — треба якось обіграти ходу (Олександр Довженко, III, 1960, 219).