ОБІЦЮВАТИ, тою, кили, недок., перех. і без додатка, діал. Обіцяти. Здасться, не потребую обіцювати, що й надалі я не зійду з тої дороги, якою йшов досі (Іван Франко, I, 1955, 32); Поглузували з неї люди,.. що їх обіцювала собі полюбити! (Ірина Вільде, Б’є восьма, 1945, 19).
ОБІЦЮВАТИ
Тлумачення слова