ОБГОРОДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБГОРОДИТИСЯ, роджуся, родишся, док.
1. Зводити, споруджувати огорожу навколо своєї оселі, садиби і т. ін.; огороджуватися. Обгороджувався високим парканом, розбудовувався й швидко багатів Мар’ян Хомаха (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 31);
// перен. Оточуватися, оповиватися чим-небудь. Його [сонця] вогняне коло обгородилося кругом гострими стрілами (Панас Мирний, I, 1954, 164).
2. тільки недок. Пас. до обгороджувати.