ОБГОЛІТИ, ію, ієш, док.
1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Словник Грінченка).
2. розм. Зубожіти, збідніти. — Тепер от і сам обголів І так, що й пучки лізуть із чобіт (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 141).
ОБГОЛІТИ, ію, ієш, док.
1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Словник Грінченка).
2. розм. Зубожіти, збідніти. — Тепер от і сам обголів І так, що й пучки лізуть із чобіт (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 141).