ОБЕЗВЛАДНЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обезвладнювати;
// у знач. прикм. І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами.. — усе те обняло її жахом, холодним і обезвладнюючим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 279).
ОБЕЗВЛАДНЮЮЧИЙ
Тлумачення слова