ОБЕЗУ́МІТИ, ію, ієш, док., рідко. Утратити здатність розумно діяти, мислити; стати схожим на божевільного. Партизани вдарили з другого боку. Бугров обезумів. — До зброї… — крикнув він (Іван Микитенко, II, 1957, 278).
ОБЕЗУМІТИ
Тлумачення слова
ОБЕЗУ́МІТИ, ію, ієш, док., рідко. Утратити здатність розумно діяти, мислити; стати схожим на божевільного. Партизани вдарили з другого боку. Бугров обезумів. — До зброї… — крикнув він (Іван Микитенко, II, 1957, 278).