ОБЕЗКРО́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБЕЗКРО́ВИТИСЯ, иться; мн. обезкровляться; док.
1. Ставати безкровним (у 1 знач.), дуже блідим внаслідок утрати або відпливу крові. Щоки її стали бліді мов крейда, обезкровилися й губи (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 115).
2. тільки недок. Пас. до обезкровлювати.