ОБЕЗГОЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезголовити. Блиснув кинджал раз, удруге, і обезголовлені мати й сестра гепнулись об землю (Олекса Стороженко, I, 1957, 343).
ОБЕЗГОЛОВЛЕНИЙ
Тлумачення слова
ОБЕЗГОЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезголовити. Блиснув кинджал раз, удруге, і обезголовлені мати й сестра гепнулись об землю (Олекса Стороженко, I, 1957, 343).