ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗБА́РВИТИ, влю, виш; мн. обезбарвлять; док., перех.
1. Робити безбарвним або надавати невиразного, однотонного забарвлення. Оператор добуває спеціальне кобальтове скло, яке обезбарвлює, декорацію (Юрій Яновський, II, 1958, 28); Ніч обезбарвить колишні речі (Микола Зеров, Вибр., 1966, 246).
2. перен. Позбавляти своєрідності, яскравих особливостей; робити одноманітним, невиразним. Одноманітність обезбарвлює мову і заважає виділити головне і цікаве (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 132).