ОБЕЛЕНІТИ, ію, ієш, док., діал., зневажл. Здуріти. — Що з Толькою Турбаєм діється, того й сам дідько не розбере. Просто обеленів, та й годі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 487); * У порівняннях. Подивився Гус на папи Та й вийшов з палати!.. «Побороли! побороли!..» — Мов обеленіли. «Автодафе! автодафе!..» Гуртом заревіли (Тарас Шевченко, I, 1963, 267).
ОБЕЛЕНІТИ
Тлумачення слова