ОБДИМАТИ 1 див. обдувати.
ОБДИМАТИ 2, ає, недок., ОБДУТИ, обідме і обдує, док., перех., безос. Надмірно збільшувати в об’ємі, роблячи онуклим, розпухлим і т. ін. (внаслідок порушення обміну речовин, процесу травлення і т. ін.). [Олімпіада:] Щоб тебе обдуло від тії горілки! (Марко Кропивницький, III, 1959, 285); Корову обдуло, роздима боки, мало душу не випре (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 194); * У порівняннях. Пархоменко наперед почервонівши, схопився за портфель, який ніби обдуло (Петро Панч, О. Пархоменко, 1939, 107).