ОБДУТИЙ

ОБДУ́ТИЙ, а, е. Збільшений, потовщений в об’ємі (від набряклості, настовбурчування пір’я, шерсті і т. ін.). Зажурився бідний чумак, Що й копієчки не мав, Та й сів собі кінець стола, Як обдутая сова (Павло Чубинський, V, 1874, 4063); Поглянула я тоді спильна на його: червоний, обдутий якийсь він, очі в його якось померхли… (Марко Вовчок, I, 1955, 277).