ОБДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обдряпати. [Жандарм:] Ба, що се у тебе, Миколо, таке лице обдряпане? (Іван Франко, IX, 1952, 104); * Образно. Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір’ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373).
ОБДРЯПАНИЙ
Тлумачення слова