ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ності, жін. Якість за знач. обдарований 2. Скульптор відчув раптом, .. як уміння і обдарованість знову повертаються до нього (Олесь Гончар, Новели, 1954, 102); Природна обдарованість людини розкривається з усією повнотою лише на ґрунті життєвого досвіду в процесі суспільної діяльності (Комуніст України, 1, 1961, 50).
ОБДАРОВАНІСТЬ
Тлумачення слова