ОБДА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обдарити. Непосидючий і бистрим дотепом обдарений, умів він кождого втягнути в розмову (Іван Франко, VIII, 1952, 121).
ОБДАРЕНИЙ
Тлумачення слова
ОБДА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обдарити. Непосидючий і бистрим дотепом обдарений, умів він кождого втягнути в розмову (Іван Франко, VIII, 1952, 121).