ОБЦЯТКОВАНИЙ

ОБЦЯТКО́ВАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обцяткувати. Прохор присіє на скрині, рясно обцяткованій бляшаними масками (Натан Рибак, На світанку, 1940, 8).