ОБЧИЩЕНИЙ

ОБЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обчистити. Щоб обчищена картопля не потемніла, її треба тримати у воді (Українські страви. 1957, 27);
//  обчищено, безос. присудк. сл.  * Образно. Приходить мати того королевича, тішиться, що то вже його від закляття обчищено (Українські народні казки, легенди.., 1957, 111).