ОБЧІСУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех.
1. розм. Постійно розчісувати кого-небудь. Няньчить її [сиріточку] й доглядає, Одверта, що шкодить, Обчісує й одягає, До глузду доводить (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 170).
2. спец. Розчісуванням вирівнювати, розпушувати й очищати від домішок (вовну, бавовну, льон і т. ін.). Обчісувати льон.
3. Обсмикуючи граблями, вирівнювати поверхню скирти, копиці і т. ін. А Юра вже запустив свої граблі у сіно і став обчісувати (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 172); Хазяїн, чути, по драбині спустився із стогу. Взяв граблі, почав обчісувати (Андрій Головко, I, 1957, 231).