ОББРИЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРИЗКАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Обливати, обляпувати краплинами чого-небудь рідкого. Номер його батько. На фабриці тріснула форма, оббризкало його кипуче залізо, попалило (Мирослав Ірчан, II, 1958, 119);
// безос. Гарба зачіпалася за кущі, і Тимка оббризкувало холодним свіжим дойником (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 89); * Образно. Місяць все щедріше оббризкував сяйвом оброшені дерева і шляхи (Михайло Стельмах, II, 1962, 28).
2. спец. Обливати дрібними краплинами якогось отруйного розчину (для знищення шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських рослин і т. ін.); обприскувати. Гуде над буряковими плантаціями літак, оббризкуючи буряки (Остап Вишня, I, 1956, 348).