ОББРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оббризкати. Старий, увесь оббризканий болотом, обшарпаний і піднепалий, згорбився і постарівся [Староміський] о яких десять літ (Іван Франко, III, 1950, 68); В очах полісовщика, який розгублено стоїть біля ставу, нестерпно блищать в’їжджені, оббризкані росою шини (Михайло Стельмах, II, 1962, 46); * Образно. Оббризкані гарячим сонцем скелі — Граніту віковічний моноліт (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 49).
ОББРИЗКАНИЙ
Тлумачення слова