ОБАРВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБАРВИТИ, влю, виш; мн. обарвлить; док., перех.
1. Покривати або насичувати фарбою, барвником; забарвлювати. Потекли крапельки червоні по прутиках-гілочках, обривалися — падали на землю. Калюжку обарвили вишнево (Андрій Головко, I, 1957, 141);
// Надавати чому-небудь певного кольору, забарвлення. Зійшло ясне сонце, обарвило в рожевий колір клубки білого диму (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 71).
2. перен. Оздоблювати, прикрашати що-небудь. Єля повторила сказане, обарвивши слова магнатів новими прикрасами (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 10); Днем кожним, подібним до цвіту, готов я обарвить твій шлях (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 141).