ОБАРІ́НОК, нка, чол., діал. Бублик. Вуйни і вуйки з чужих сіл насходилися. Петрикові обарінки давали (Марко Черемшина, Тв., 1960, 35); * У порівняннях. Ґава, скрикнувши з болю, скрутився обарінком і покотився.. вниз (Іван Франко, III, 1950, 23).
ОБАРІНОК
Тлумачення слова