ОБАРА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Раптово обступити, наскочити з усіх боків. Обаранили Колісника; одна в одну щоку цілує, друга — в другу (Панас Мирний, 111, 1954, 93); Доярки навперейми обаранили ветфельдшера і сіпали його на всі боки (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 195).
ОБАРАНИТИ
Тлумачення слова