ОБ’ЇЖДЖЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до об’їздити 1.
ОБ’ЇЖДЖЕНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до об’їздити 2. Тихо було в стайні, тільки тонко й радісно заіржала молода, ще не об’їжджена лошиця (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 30).