ОБ’ЇЗДИТИ 1, їжджу, їздиш, док., перех. Їздячи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох людей і т. ін. Бесіда ставала легкою і невимушеною, знайшлися спільні знайомі у Києві і по Чернігівщині, яку Шевченко об’їздив уздовж і впоперек (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 44); Він двадцять років плавав по морях і океанах і об’їздив усі світові порти (Юрій Смолич, День.., 1950, 22).
ОБ’ЇЗДИТИ 2 див. об’їжджати 2.
ОБ’ЇЗДИТИ 1 див. об’їжджати 1.
ОБ’ЇЗДИТИ 2 див. об’їжджати 2.