ОБ’Ї́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до об’їсти. Ми вийшли на гору і пішли до могили між рідкими низенькими, об’їденими товаром кущами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 383); На ній [яблунці] була обдерта кора і всі гіллячки знизу об’їдені (Петро Панч, II, 1950, 158).
ОБ’ЇДЕНИЙ
Тлумачення слова