ОБ’ЄКТИВ

ОБ’ЄКТИ́В, а, чол. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до предмета, який спостерігають або фотографують. Найважливіші оптичні частини мікроскопа — це окуляр та об’єктив (Практикум з анатомії рослин, 1955, 3); — Тільки нап’явся [Солонина] чорним сукном, аби навести на танцююче коло об’єктив, як серед танцюючих зробивсь якийсь рух (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 256).