НИЗЬКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Трохи низький. Без дощу [озимі] — і рідкі, й низькуваті (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 30); — Прямо і не знаю, що такому дорогому гостю треба, — понизила [жінка] і так низькуватий голос (Михайло Стельмах, II, 1962, 122).
НИЗЬКУВАТИЙ
Тлумачення слова