НИЖНИК

НИ́ЖНИК, а, чол., діал.

1. Валет. — Та не ту ходиш, ходи нижника! — кричав він до Пріськи (Панас Мирний, IV, 1955, 165).

2. Людина, яка при розпилюванні дерева на дошки стоїть внизу.