НИЖЧЕ, присл.
1. Вищ. ст. до низько. Літаки спустилися нижче — в повітрі завили бомби (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1954, 56); Червоними загравами запалали ліси, а нижче жевріли, тліли кущі ялівнику (Степан Чорнобривець, Визвол земля, 1959, 50); — Чоловік.. добрим словом згадає… — А тепло ж буде від того доброго слова?.. — Тепло! — вже грізно одрубав Чіпка, а далі, нижче спускаючи голос, каже: — Я знаю, що моя праця не пропаде марно (Панас Мирний, I, 1949, 280).
2. у знач. прийм., з род. в., часом у спол. з прийм. від (од). Уживається при назві тієї верхньої межі, за яку не виходить дія висловленого в реченні. Нижче од ставка Раставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 168); За сей місяць, що я тут пробуваю, термометр ніколи не показував нижче + 10°, навіть уночі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); Іде [сніговик], ступає неквапливо, і довга-довга борода, як білий сніг, блискучо-сива, аж нижче пояса спада (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 27).
3. Ближче до гирла ріки. Тече, шумить Дніпро славний, Дорога весела: Луги, піски, ліси, гори, Городи і села. Городище стоїть вище, а Власівка нижче (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 242); Нижче по Дунаю, на південь від Будапешта, сапери протягом одної ночі навели переправу (Олесь Гончар, III, 1959, 225).
4. Далі, у наступному місці (розповіді, тексту і т. ін.). Стрункий той міст переїздив я тихо З товаришами. Враз один із них, Підвівши руку, показав мені Таблицю й напис: Спорудили міст З наказу Конева бійці радянські. А нижче — місяця число і рік (Максим Рильський, III, 1961, 7).
♦ Нижче своєї гідності — про те, що принижує чиюсь гідність. Нона вважала нижче своєї гідності хоч слово кинути цьому незграбному бороданеві (Михайло Стельмах, I, 1962, 621).
НИЖЧЕ… Перша частина складних слів, що відповідає слову нижче у 4 знач., напр.: нижчевикладений, нижчезазначений, нижчезгаданий, нижченаведений, нижченазваний, нижчеперелічений, нижчепідписаний, нижчеподаний, нижческазаний і т. ін.