НИЗЕНЬКИЙ

НИЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до низький 1, 2. На перелазі з’явилась низенька постать чоловіка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 33); Кошовий отаман Запорозької Січі сидів у сінях і кришив тютюн на низенькому пеньку (Олександр Довженко, I, 1958, 229); По стінах, під низенькою стелею, метлялись полохливі тіні (Олесь Донченко, III, 1950, 7).
♦ Низенький уклін (поклін) — те саме, що Низький уклін (поклін) (див. низький). Вашій мамі низенький поклін від мене (Леся Українка, V, 1950, 394); — Романе, тобі низенький уклін від Плачинди (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 60).