НИТОЧКА

НИ́ТОЧКА, и, жін. Зменш. до нитка. Перед образами гойдалися на ниточках роблені голуби (Панас Мирний, I, 1949, 359); Довголітня самотність порвала ті невидимі ниточки, які зв’язували його душу з душами іншими (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 26);  * У порівняннях. Жайворонок підлетів невисоко й повиснув, мов на ниточці (Юрій Яновський, II, 1954, 142).
♦ Висіти на ниточці — перебувати у надзвичайно непевному, загрозливому становищі. — Та наше життя завше висить на ниточці. Ніколи не можна казати гоп, доки не перескочиш (Юрій Яновський, II, 1958, 73); До ниточки — те саме, що До [останньої] нитки (див. нитка). — Про нього [агента] вже навіть у газетах писалось, як він у Варшавській губернії обібрав до ниточки нещасних переселенців (Михайло Стельмах, I, 1962, 200); Ниточки сухої нема (не знайдеш) — те саме, що Нитки сухої нема (не знайдеш) (див. нитка). В дощ, у негоду, в осінній холод змокне [Гнат] було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 21); Промокнути (змокнути) до ниточки — те саме, що Промокнути (змокнути) до нитки (див. нитка). Заскреготавши буферами, відійшов поїзд, а жінки все гибіли під дойдем, промокли до останньої ниточки (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 163); Увірвалася (перервалася, обірвалася) ниточка — те саме, що Увірвалася (перервалася, обірвалася) нитка (див. нитка). Карпо Джмелик.. із Северином зсаджували на гарбу віялку. — Що ж ти робиш? — підійшов до нього Тетеря. — Це колгоспне майно, а не твоє. — Тепер усе наше… Твоя вже ниточка обірвалася (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 369).