НОМІНА́ЦІЯ, ї, жін. Те саме, що називання. Лексичне значення пов’язане насамперед з номінацією, з називанням відчуттів, уявлень, понять, що в свою чергу відображають предмети й ознаки об’єктивного світу (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 8); Метафоризація є вищим — після називання (номінації) — ступенем у процесі пізнання предмета, явища, засобом певного узагальнення (Розвиток мов соціалістичних націй СРСР, 1967, 224).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 699.