НОЧІ́ВЛЯ, і, жін. Те саме, що нічліг. — Товариші, час і про ночівлю подумати — сонце заходить! (Степан Васильченко, II, 1959, 155); На ночівлю зупинились у похмурого румуна (Олесь Гончар, III, 1959, 14); Три літа пас вівці у полі, Коня на ночівлю водив (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 94); Вчора вона ледве дошкутильгала до ночівлі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 181).
НОЧІВЛЯ
Тлумачення слова