НЮАНСУВА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням нюансувати. У пейзажах Коцюбинського відчуваємо прагнення письменника передати, складні комбінації світла й тіні, тонке нюансування, взаємопроникнення й мінливість барв (Радянське літературознавство, 4, 1964, 93).
2. Система нюансів у музичному творі, живопису. Найцікавіші зразки ладового нюансування зустрічаються у Стеценка там, де він прагне передати внутрішню складність настрою (Народна творчість та етнографія, 4, 1961, 57).