НЯ́ВКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням пискати і звуки, утворювані цією дією. Раптом чути жалісне котяче нявкання (Іван Кочерга, II, 1956, 34); Колюча гущавина низькорослої жовтої акації на схилах яру повнилася нявканням березневих котів (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 187); * Образно. — Нічого співати, Іно, бо не спів вийде, а так — котяче нявкання (Юрій Шовкопляс, Починається юність, 1938, 258).
НЯВКАННЯ
Тлумачення слова