НІ́ВІДКИ, присл., діал. Ні́відкіля. — Посилаймо депутацію до цісаря!.. Вияснім йому, що нам нівідки платити таку суму! — почулися голоси мужиків (Іван Франко, VIII, 1952, 23).
НІВІ́ДКИ, присл., діал. Нівідкіля́. Він довго ходив. Усе кругом спало мертвим сном, нівідки не доходило ніякого гуку (Панас Мирний, III, 1954, 374).