НІТРИД

НІТРИ́Д, у, чол., хім. Сполука азоту з металом або металоїдом, що відзначається стійкістю при високій температурі. Нітрид бору, взятий у вигляді кераміки, широко використовують при температурах у 1600 градусів за Цельсісм, а у спеціальних умовах навіть і вище (Наука і життя, 2, 1958, 11).