НІМО́ТНИЙ, а, е. Те саме, що німий 2. Всі мовчки, схилившись, сиділи. Перший секретар з суду порушив ту німотну тишу (Панас Мирний, III, 1954, 196); Скориставшись німотною паузою, переляканий дворецький запросив гостей до столу (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 280).
НІМОТНИЙ
Тлумачення слова