НІ́МФА, и, жін.
1. У грецькій міфології — божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи. Перед ним.. вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 19);
// перен. Про вродливу жінку. [Прокуратор:] Вона зграбненька. І звідки він узяв собі цю німфу? (Леся Українка, III, 1952, 458).
2. зоол. Одна із стадій післязародкового розвитку личинки деяких комах. Пасовищні кліщі у своєму розвитку проходять стадії яєчка, личинки, німфи і статевозрілої форми (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 264).