НІКЕЛЕВИЙ

НІ́КЕЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до нікель;
//  Який містить у собі нікель. Бокситові руди виникли в результаті вивітрювання глинистих сланців, а нікелеві — вивержених порід ультраосновного складу (Наука і життя, 4, 1960, 58);
//  Зробл. з нікелю або покритті ним. На жилетці теліпався важкий нікелевий ланцюжок од годинника (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 56); Вони почули зовсім близько настирливу і в’їдливу сирену. Блискучий автомобіль з білим нікелевим радіатором їхав просто на них (Іван Микитенко, II, 1957, 414); Полірована дзеркальна шафа переблискується з нікелевим ліжком (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 200).