НІЯКОВІТИ, ніяковію, ніяковієш, недок. Робитися, ставати ніяковим; приходити в стан зніяковіння; конфузитися. Не раз ніяковіла вона перед односельцями за своїх відлюдкуватих, неподільчивих опікунів (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 61); Андрій помітно ніяковів, бо ж він уперше виступав перед людьми як комсомолець (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 347); Побачивши мене, Марія ніяковіла (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 63).
НІЯКОВІТИ
Тлумачення слова