НІЯКО, присл., у знач. присудк. сл. Те саме, що ніяково. Було, як день не побачить Тиміш дівчини, то вже й ніяко йому (Марко Вовчок, I, 1955, 50); — Ні, Марку, ніяко мені матір’ю [на весіллі] сидіти (Тарас Шевченко, I, 1963, 316).
НІЯКО
Тлумачення слова