НІ́ГТИК, а, чол. Зменш.-пестл. до ніготь. Я згадав нашу зустріч у лісі, коли Валентина дивилась на нас трохи збентеженими очима, тримаючи грибок шляхетними випещеними пальчиками з рожевими нігтиками (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 178); Почервоніла [Гафійка], відвернулась та почала нігтиком для чогось колупати віконну лутку (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 279).
♦ [І] на нігтик — абсолютно, зовсім нічого.
НІГТИК
Тлумачення слова