НІЧНИЧО́К, чка, чол. Зменш.-пестл. до нічник 1. Невеличкий нічничок з бісерними китичками кидав тьмяне світло на бліде, вологе від поту і непомірно видовжене обличчя дочки (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 193); Погасивши світло, повернулась [Катерина] у спаленьку, залишивши на столику прикритий зеленим сукенцем нічничок, і знову впала на ліжко (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1960, 192).
НІЧНИЧОК
Тлумачення слова