НІЧЕ́В’Я, я, сер., рідко.
1. Те саме, що нікчемність. Дивлячись на неї, кожному приходила думка в голову: навіщо господь пуска на світ такого? Хіба мало в йому ще горя, нужди і всякого нічев’я? (Панас Мирний, I, 1954, 59).
2. Бездіяльність. — Нічев’я — то найстрашніша справа, — каже комендант Ташкова. — І ми намагаємось, щоб у наших хлопців його не було (Радянська Україна, 1.VII 1956, 1).