НЕЗРУЧНІСТЬ

НЕЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до незручний. Тоненька гілочка під пташкою коливалася, але вона не почувала від цього ніякої незручності й продовжувала коротким дзьобом розправляти пір’ячко (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 269); Неначе збагнувши незручність своєї поведінки, пустив [Захар Билина] спинку крісла, рвучко підвівся (Іван Ле, Право.., 1957, 11); Совала [Наумиха] горщики в піч так енергічно [енергійно], що не раз борщ, хлюпнувши на вогонь, бухав та сичав, мов гадина, гніваючись на незручність господинину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 102).