НЕЗНАЙО́МЕЦЬ, мця, чол. Незнайомий чоловік. Незнайомець, проходячи, зупинився біля Христі, витріщивши на неї здивовані очі (Панас Мирний, III, 1954, 199); Високий незнайомець, широко та енергійно ступаючи, зайшов до вагона (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 13).
НЕЗНАЙОМЕЦЬ
Тлумачення слова