НЕЗМІ́РНИЙ, а, е. Якого не можна зміряти, виміряти і т. ін. Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здасться незмірної глибини (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76);
// Дуже великий щодо сили вияву. Сила партії незмірна, бо народу вона вірна (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 334); Серця людські рвались із грудей від незмірної радості, від того, що віднині вони стали громадянами великого Радянського Союзу (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 147).
НЕЗМІРНИЙ
Тлумачення слова